Стоматологічна фізіотерапія спрямована на пацієнтів, які борються із захворюваннями у ділянці скронево-нижньощелепних суглобів і всієї жувальної системи. Вона полягає у співпраці стоматолога, ортодонта, фізіотерапевта та логопеда з метою комплексного підходу до пацієнта та прискорення його повернення до повної фізичної форми та комфорту.

Скронево-нижньощелепний суглоб – це непомітний, але дуже важливий орган у повсякденному житті. Він дозволяє нам відкривати рот мільярди разів протягом життя, а якщо він правильно функціонує, це допомагає нам говорити, співати та їсти. Скронево-нижньощелепний суглоб – разом із зубним рядом, жувальними м’язами, верхньою та нижньою щелепою – становить елемент функціональної системи, який входить до складу черепно-шийного комплексу. Порушення роботи будь-якого з елементів цієї системи призводить до болю, а в подальшому і до пошкодження структур. Тому фізіотерапію слід проводити якомога швидше, щоб усунути негативні наслідки.

Захворювання, які допомагає лікувати стоматолог-фізіотерапевт:

  • бруксизм у широкому розумінні, тобто набуті звички стискати щелепи, скреготати зубами (іноді несвідомо під час сну), що часто викликано стресом,
  • біль під час кусання, позіхання, жування,
  • неправильна рухливість нижньої щелепи (девіація нижньої щелепи, обмежене або надмірне відкривання рота)
  • попередні травми або хірургічні процедури, проведені у ділянці обличчя,
  • біль у ділянці обличчя, голови та шиї,
  • головний біль від напруження
  • біль у вусі, який супроводжується шумом у вухах,
  • неправильний прикус, ортодонтичне лікування, що може викликати підвищення м’язової напруги,
  • хрускіт, клацання і стрибки в скронево-нижньощелепних суглобах,
  • занадто сильне напруження м’язів в області лицевого черепа,
  • звички, пов’язані з ротовою порожниною, наприклад, гризти нігті, губи, щоки тощо.

Реабілітація полягає у зниженні тонусу м’язів у ділянці голови, обличчя, ротової порожнини, шийного та грудного відділів хребта, перевірці правильного функціонування ключових елементів тіла (таз, стопа) та можливому виправленні будь-якої асиметрії.
Вивчення вправ і самокоригування неправильних звичок допомагає відновити правильне функціонування скронево-нижньощелепного суглоба.

Бесіда, ретельний огляд пацієнта, план лікування, знеболююча терапія, вправи, що підтримують правильні моделі рухів, фізичні процедури та навчання пацієнта становлять комплексну допомогу і допомагають пацієнтові повернутися до належного функціонування.